loading / current data
від окремих новин — до живого часопису
У грудні 2025 року в Познані, Польща, двоє чоловіків побили українця в трамваї через те, що він говорив українською мовою. Нападників було затримано, їм загрожує до 5 років позбавлення волі.
У грудні 2025 року Олександр Лукашенко звільнив 114 білоруських політв'язнів, серед яких п'ятеро українців, та передав їх Україні. Звільнені не отримали документів, що підтверджують їхні особи. До числа звільнених увійшли відомі опозиціонери Віктор Бабаріко, Марія Колесникова та Алесь Бєляцький.
Справа розглядає наслідки Дейтонської мирної угоди 1995 року, яка завершила війну в Боснії і Герцеговині. Угода, що закріпила етнічні розбіжності, призвела до паралічу політичного розвитку країни та створення складної, недієздатної політичної системи.
У 1905 році в Лубнах було створено першу в Наддніпрянщині українську самооборону для захисту від погромів чорної сотні. Організаторами виступили Андрій Лівицький, брати Шемети та інші діячі українського руху. Після придушення революції царська влада розпочала арешти активістів самооборони, а згодом відбувся суд над ними.
У грудні 2025 року Міський суд Москви заочно засудив прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) Каріма Хана та вісьмох суддів МКС до позбавлення волі за нібито незаконне притягнення до кримінальної відповідальності громадян РФ. Усіх їх оголошено у міжнародний розшук. Це рішення є частиною ширшої кампанії Росії з дискредитації та перешкоджання діяльності МКС.
«Центренерго» гальмує модернізацію Трипільської ТЕС, пошкодженої внаслідок російських обстрілів, за грант від Swedfund. Це може бути пов'язано з небажанням компанії втрачати схеми на вугіллі. Людину, яка вела переговори про грант, було звільнено.
Справа документує російські інформаційно-психологічні операції (ІПСО), спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні шляхом використання родин полонених. Російські спецслужби намагаються організувати фейкові протести за участі цих родин, поширюючи маніпулятивні меседжі про нібито блокування Україною повернення полонених, з метою тиску на українське керівництво та розхитування внутрішньої ситуації. Зокрема, зафіксовано випадки скидання з БПЛА фальшивих грошей з проханням допомагати наводити вогонь на ЗСУ.
НАБУ розслідує діяльність ризикових підприємств у Державній податковій службі та її обласних філіях у Хмельницькій та Миколаївській областях у період 2024-2025 років. У межах розслідування детективи НАБУ провели обшуки в центральному апараті ДПС та її обласних філіях.
Російський пілот Максим Кузьмінов, який у серпні 2023 року перегнав до України військовий гелікоптер Мі-8, був вбитий в Іспанії у лютому 2024 року. Іспанський суд тимчасово призупинив розслідування вбивства через відсутність підозрюваних. Згідно зі звітом цивільної гвардії, не вдалося встановити ані виконавців, ані замовників злочину.
Справа стосується виявленої Службою безпеки України (СБУ) та Офісом генерального прокурора (ОГП) російської агентурної мережі, що діяла в Україні. Ключовою фігурою у цій мережі є Віктор Гусаров, детектив Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), якого підозрюють у державній зраді та співпраці з ФСБ. За даними слідства, Гусарова могли завербувати ще у 2012 році, і він передавав інформацію з обмеженим доступом колишньому заступнику керівника охорони Януковича, який нині працює на ФСБ. Гусаров перебуває під вартою з липня 2025 року, а суди неодноразово відхиляли клопотання про зміну запобіжного заходу. НАБУ вимагає від СБУ надати матеріали справи для службового розслідування.
Колишнього телеведучого обвинувачують у поширенні матеріалів у YouTube, які заперечують російську агресію проти України та виправдовують дії російської влади. Обвинувачення базується на ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України. У 2025 році YouTube видалив канал іншої особи, підозрюваної у державній зраді через поширення антиукраїнських наративів.
Президент України Володимир Зеленський відвідав Рим, де провів зустріч з Папою Римським Левом XIV. Під час зустрічі обговорювалися питання миру в Україні, повернення українських військовополонених та депортованих дітей. Також запланована зустріч з головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні.
Справа стосується системного тиску на антикорупційні органи України, зокрема НАБУ і САП, з боку СБУ та Офісу Президента. Центральним епізодом є справа народного депутата Федора Христенка, підозрюваного у державній зраді, який уклав угоду про визнання вини. За даними ЗМІ, Христенка повернули в Україну за політичною домовленістю, а не екстрадували з ОАЕ, і він мав дати свідчення проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. СБУ провела обшуки у колишніх детективів НАБУ, які розслідували справи, пов’язані з оточенням президента, що НАБУ вважає тиском на антикорупційні органи. У грудні 2025 року суд затвердив угоду про визнання вини Христенком. Справа також включає заочний арешт колишнього народного депутата Вадима Новинського за підозрою у державній зраді та обшуки в ексдетектива НАБУ Тараса Лікунова, який розслідував справу ексрадника ОП Артема Шила.
Словацька компанія, пов'язана з криворізьким бізнесменом Костянтином Караманіцем, отримала контроль над активами ДП “ГИПРОКОКС”, що займається проєктуванням підприємств коксохімічної промисловості. Наразі триває процедура банкрутства ДП “ГИПРОКОКС” через борг перед пов'язаною компанією.
Міжнародний суд ООН визнав прийнятною юрисдикцію у зустрічному позові Росії проти України щодо Конвенції про заборону геноциду. Росія стверджує, що Україна порушила цю конвенцію, зокрема, через дії на сході України. Суд зобов'язав Україну подати відповідь на позов до 7 грудня 2026 року.
Під час судового засідання у справі полоненого російського військового Володимира Іванова було встановлено, що російські військові розстріляли українських військовослужбовців на Курщині. Крім того, свідок повідомив, що росіяни мінували тіла загиблих українських військових, щоб перешкодити їх евакуації.
Членкиню партії «Національна єдність» Аліну Лаучєне звинувачували у дискримінації українців через її висловлювання щодо незнання ними литовської мови та «антикультури». Прокуратура Литви клопоче про її виправдання.
У 2025 році Верховна Рада України ухвалила Державний бюджет на 2026 рік. Ухвалення бюджету викликало критику через недостатнє фінансування армії та зарплат військовим. Президент України Володимир Зеленський заявив, що на війну у 2026 році потрібно 120 мільярдів доларів, з яких 60 мільярдів має забезпечити український бюджет, а решту – залучити ззовні. Бюджет підтримали фракції «Слуга народу», «Платформа за життя та мир», «Довіра», «За майбутнє», «Відновлення України», а також позафракційні депутати.
Верховна Рада України створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) для розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників медіа. Станом на серпень 2025 року, в російському полоні залишаються 28 українських журналістів і медійників.
Печерський районний суд Києва заочно засудив колишнього прем'єр-міністра Миколу Азарова до 15 років ув'язнення за державну зраду та дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу. Суд також постановив конфіскувати майно Азарова.