loading / current data
від окремих новин — до живого часопису
Водій автомобіля Mercedes спричинив смертельну ДТП у Києві, внаслідок якої загинули 4 людини. Згідно з інформацією прокуратури, водій раніше був учасником чотирьох ДТП та притягався до відповідальності за перевищення швидкості.
Шведський суд дозволив передати Україні російське судно Caffa, затримане в Балтійському морі за підозрою у незаконному вивезенні зерна з окупованих територій України. Судно було затримане у січні 2026 року. Україна вимагала передачі судна, оскільки вважає, що воно було використане для транспортування зерна, викраденого з окупованих територій.
Справа документує систематичну діяльність ФСБ РФ з вербування українських громадян для здійснення диверсій, шпигунства та збору розвідувальної інформації на території України. Докази включають затримання осіб, підозрюваних у співпраці з ФСБ РФ, викриття агентів в українських державних установах, а також випадки підготовки диверсій та наведення російських ударів. Справа також охоплює злочини російських військових проти українських військовополонених.
Колишнього виконувача обов'язків директора КП «Полтавапаливо» Миколу Горященка засуджено Вищим антикорупційним судом до 3 років і 4 місяців позбавлення волі за зловживання службовим становищем, що завдали збитків громаді на 12,7 млн грн.
Військовослужбовець самовільно залишив військову частину. Згодом, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, він підірвав гранату в квартирі під час конфлікту. Внаслідок вибуху загинув власник квартири, а інша людина отримала поранення. Фігуранта затримано.
У 2026 році НАБУ провело обшуки у водія колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у зв'язку з корупційним розслідуванням. Після цього Єрмак подав у відставку, яку президент Зеленський не пов'язав з корупцією. Журналістські розслідування показали, що Єрмак продовжує впливати на політичні та бізнесові процеси через особисті зустрічі з радниками президента та людьми, які залишилися на високих посадах. Єрмак також відновив право на адвокатську діяльність. Справа розслідує можливу корупцію та вплив Єрмака після відставки.
Національний банк України оштрафував страхову компанію "Vuso" на 40,7 мільйона гривень за порушення вимог законодавства щодо запобігання відмиванню коштів.
Роберта Степаняна підозрюють у вимаганні 1 млн доларів за сприяння у постачанні безпілотників. Апеляційна палата ВАКС збільшила розмір застави.
Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували з Олімпіади-2026 через шолом, на якому були зображені імена загиблих українських спортсменів. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) вважає це порушенням антидопінгових правил. Українська сторона оскаржила це рішення в Спортивному арбітражному суді (CAS), який прийняв апеляцію до розгляду. Рішення МОК викликало хвилю обурення серед українських посадовців, європейських дипломатів та бізнесменів. Президент Зеленський розкритикував МОК за дискваліфікацію. Monobank виплатить Гераскевичу 1 мільйон гривень. Андрій Єрмак запропонував Гераскевичу допомогу в оскарженні. Справа отримала назву «Шолом пам'яті».
Справа стосується тристоронніх переговорів між США, Україною та Росією у 2025-2026 роках щодо умов завершення російсько-української війни. США пропонують завершити війну до червня 2026 року та просувають графік перемовин, включаючи проведення виборів та референдуму щодо мирної угоди. Україна наполягає на повному припиненні вогню та гарантіях безпеки перед будь-якими виборами. Росія продовжує наполягати на повній капітуляції України. Обговорюються питання територій, Запорізької АЕС та енергетичного перемир'я. США пропонують фінансову допомогу в обмін на поступки щодо Донбасу. ЄС не є безпосереднім підписантом можливої угоди. Переговори тривають, і наступна зустріч запланована на 1 лютого 2026 року. США розглядають можливість надання Україні 15-річних гарантій безпеки та пропонують двосторонню угоду з Росією. Україна готова до виборів та референдуму за умови безпеки та припинення вогню. Останні пропозиції США включають завершення війни до літа 2026 року та нове енергетичне перемир'я. Росія не відмовилася від вимоги щодо капітуляції України.
У Чернівцях невідомий чоловік викрав 13-річну Марію Іванову. Поліція провела дводенні пошуки і знайшла дівчинку в одному із сіл області. Підозрюваного у викраденні затримано.
Справа стосується знущань з українських військовополонених у російському полоні. У грудні 2025 року фельдшеру медчастини виправної колонії №10 у Республіці Мордовія, РФ, Іллі Сорокіну заочно повідомлено про підозру у катуваннях українських військовополонених. У лютому 2026 року російський суд засудив українського військовополоненого Дениса Голуба до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченнями у тероризмі. Також у лютому 2026 року Печерський районний суд Києва розпочав розгляд доказів у справі військового Максима Бобилєва, якого підозрюють у знущанні з українських військових у російському полоні.
У семи державних ветеринарних клініках Києва викрито корупційну схему, за якою керівники установ вимагали хабарі за прискорене оформлення документів, необхідних для вивезення тварин за кордон. Схема передбачала створення штучних черг, що змушувало власників тварин платити неправомірну вигоду. Під час обшуків вилучено понад 2 мільйони гривень, 230 тисяч доларів та 60 тисяч євро. Сім керівників ветеринарних установ отримали повідомлення про підозру.
Жизель Пеліко протягом десяти років зазнавала зґвалтувань, організованих її чоловіком Домініком Пеліко та іншими особами. У 2024 році Домініка Пеліко та 50 інших осіб було засуджено за ці злочини. У 2026 році Жизель Пеліко дала перше телевізійне інтерв'ю, в якому розповіла про свій досвід та «червоні прапорці» у стосунках із чоловіком. У січні 2026 року колишній депутат міської ради Свіндона Філіп Янг визнав себе винним у зґвалтуванні та насильстві щодо дружини протягом 14 років.
Справа документує систематичну підривну діяльність Російської Федерації проти України, що включає шпигунство, колаборацію, диверсії та обхід санкцій. Докази охоплюють випадки збору інформації про українські військові об'єкти, підриву залізничної інфраструктури, розвідувально-диверсійну діяльність, незаконне постачання підсанкційних товарів до Росії, а також викриття мереж агентів, які співпрацювали з російськими спецслужбами. Справа включає затримання осіб, причетних до розвідувальної діяльності, підготовки диверсій, співпраці з російськими спецслужбами, незаконного збуту зброї та витоку даних про українських військових. У справі також фігурують випадки шпигунства та підривної діяльності на території країн-партнерів України, зокрема Польщі та Німеччини. СБУ та інші правоохоронні органи активно викривають та затримують осіб, причетних до цієї діяльності, а також запобігають диверсіям та терактам.
У 2014 році мешканець Луганщини воював на боці окупантів проти сил АТО. У 2021 році, за завданням російських спецслужб, він намагався влаштуватися до СБУ для збору інформації. У 2026 році суд засудив його до 15 років ув'язнення за державну зраду та участь у терористичній організації.
У Львові 21-річну жінку засуджено до 8 років позбавлення волі за побиття свого 11-місячного сина, внаслідок чого він отримав тяжкі травми та помер. Суд визнав її винною у вбивстві з необережності.
У лютому 2026 року Назар Далецький повернувся з російського полону, хоча раніше був визнаний загиблим. З'ясувалося, що на Львівщині було поховано тіло невідомого військового, помилково ідентифіковане як тіло Далецького. Справа стосується обставин цієї помилки, юридичних та фінансових наслідків для родин Далецького та невідомого військового, а також відсутності офіційних відповідей щодо причин помилки. Міністерство оборони України заявило, що не вимагатиме повернення виплат від родини Далецького. На Львівщині було проведено ексгумацію тіла невідомого військового.
Інвестиційний фонд «АРС Кепітал» бізнесмена Максима Кріппи придбав контрольний пакет корпоративних прав ТОВ «Грааль», яке володіє земельною ділянкою у центрі Києва. На цій ділянці планується будівництво офісно-готельного комплексу «Столичний».
Офіс Генерального прокурора розпочав службове розслідування щодо прокурорів Євгена Синюка, Олександра Михайлини та Сергія Чечітка після публікації розслідування Bihus.Info про невідповідність їхнього майна задекларованим доходам. Зокрема, йдеться про інвестиції родичів прокурорів у дорогий апарт-комплекс у Буковелі.